Пам’яті Шевченка

Україна пишається своїми синами та доньками, періодично згадуючи їхнє життя, діяльність, творчий доробок і вшановуючи пам'ять. Особливе місце в її історії української літератури, мистецтва посідає Т.Г. Шевченко. Як зазаначає chernigiv-trend.in.ua, його творами захоплюються й донині, а у віршах знаходять римовані рядки, що є актуальними навіть через два сторіччя.

Це геніальна постать, яка зуміла увійти не тільки залишити по собі літературно-художній доробок, але й стала першим «каменем» для побудови сучасної суверенної держави. Боротьба, яку він провадив своїми закликами, закарбувалася в наших серцях назавжди. Його мужність і відвертість, якими наділений кожен витвір мистецтва, вражають навіть сучасників.

Яка б не була лірика поета – інтимна чи громадянська, вона завжди проникає до глибин душі та змушує замислитися, розмірковувати, порівнювати. Читати милозвучні римовані рядки дуже просто, вони сприймаються та запам’ятовуються з першого разу. Розглядаючи картини Тараса Григоровича, ніби поринаєш у ті часи, коли жив і творив митець. Природа, портрети, наче живі, відображають тогочасні реалії.

9 березня Кобзареві б виповнилося 205 років. З нагоди річниці у м. Ніжині Чернігівської області у парку культури та відпочинку, названому на честь Кобзаря, проводилися урочистості. Вони проходили біля пам’ятника величному митцеві, до якого відбулося покладання квітів. Під час заходу декламувалися віршовані твори Кобзаря, можна було почути вже покладені на музику слова геніального поета.

В обласному центрі урочисті заходи проводилися на Валу, біля однойменного пам’ятника, де лунали рядки із поеми «Кавказ». У музеї імені Кобзаря проходила тематична виставка, присвячена перебуванню його у Чернігівському регіоні. В Обласній бібліотеці пройшла виставка творів Шевченка, а виставу за мотивами п’єси митця 9 березня зіграли актори Облдрамтеатру.

Вшановувало пам'ять генія багато людей. Це говорить про те, що шевченківське слово дороге та актуальне донині. Поет увійшов у серця українців, які «і свого научаються, і чужого не цураються», а за свою державність готові боротися до останнього.

Comments