Біографія Миколи Яковченка

Микола Федорович Яковченко був українським актором театру і кіно в СССР. Мав звання народного артиста Української ССР. Далі на chernigiv-trend.

Початок акторської кар'єри

Народився відомий актор в місті Прилуки 3 травня 1900 року. Зараз це Чернігівська область. В 1918 році актор вперше зіграв на любительській сцені в Прилуках. При цьому він не мав акторської освіти. Далі Микола грає в театрах таких міст,як Сімферополь, Черкаси, Лубни, Чернігів, Дніпропетровськ, Харків. В театрі імені І.Франка в Києві Яковченко починає грати з деякими перервами з 1928 року.

1931 рік був відзначений роботою Миколи у складі новоствореного Харківського театру революції. Вони відкривали тоді свій сезон спектаклем під назвою “Справа честі”.  В цьому ж році налагоджується особисте життя актора. Він одружується з 21-річною Тетяною Марковною. Вона вибрала Миколу з посеред інших залицяльників, в тому числі відмовивши відомому актору Віктору Добровольському. Весілля святкували в Києві на Шулявці. Потім пара перебралась в Харків. Донька Ірина у подружжя з'явилася 26 квітня 1931 року.

До театру імені І. Франка актор повернувся в 1934 році. Тут він займає посаду “актора вищої категорії”.

Акторство і війна

Актор також пройшов військову службу з 30 вересня 1939 року по березень 1940 року. Це необхідно було у зв'язку з законом про загальну військову зобовязаність. Микола був учасником Радянсько-фінської війни.

Після свого повернення зі служби актор працює деякий час в Київському державному театрі музикальної комедії. Але згодом все-таки повертається в рідний театр імені І. Франка.

Коли почалась Велика вітчизняна війна, то трупа театру формувала Першу фронтову бригаду артистів. Вони мали їхати на фронт і підтримувати всіх військових. Проте Миколу Яковченка не взяли в неї. Він з сім'єю був евакуйований в Тамбов.

В жовтні 1941 року знову театр евакуюють в інше місто - Семипалатинськ. Там була робота в місцевому казахському театрі. Актори виїжджали до фронтовиків і місцевому населенню. Перша бригада театру Франка повернулась і вже тоді Микола їде з ними на фронт, залишаючи сім'ю в евакуації. Вони виступали напередодні Сталінградської битви в штабі фронту.

А от вже в складі четвертої бригади Микола Яковченко був свідком і безпосереднім учасником звільнення Будапешту.

Коли в 1944 році Микола повернувся в Київ, то отримав 2 кімнати в великій комунальній квартирі №10. Вони розміщувались в “акторському” домі, що знаходився по вулиці Ольгинській 2/1. В рік перемоги Яковченку вручають боєві нагороди: “за оборону Сталінграда”, “За доблесну працю в Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років”.

Серед основних театральних ролей Яковченка можна відмітити такі:

  • Бублик;
  • Довгоносик;
  • Лещ;
  • Оверко і т.д.

Заслуженого артиста УРСР актор отримав в 1943 році.

Зйомки у фільмах

Микола Яковченко починає зніматись у фільмах. Всі знають актора по таким роботам і ролям, як Кондрат Перепелиця, батько Проні з “За двома зайцями”, Пацюк у “Вечорах на хуторі поблизу Диканьки”. Також грав Спирида у фільмі “Вій”, товариша Лопату в “Королеві бензоколонки”. І це ще далеко не весь список робіт актора. 

Не дивлячись на величезну популярність і визнання, офіційно звання народного артиста Яковченку призначають тільки в 1970 році. Через 4 роки актор помер.

11 вересня 1974 року швидка забрала актора з приступом апендициту і довго возила його по місту. Коли його доставили в операційну, вже було занадто пізно. Під час операції актор помер. Похований народний артист на Байковому кладовищі в Києві.

1

 

Comments