Біографія Марії Заньковецької

 

Марія Костянтинівна Заньковецька народилась в селі Заньки Чернігівської губернії 4 серпня 1854 року. Прізвище Заньковецька являється лише псевдонімом. Дівоче прізвище в неї було Адасовська, після заміжжя - Хлистова. Марія Костянтинівна - українська і радянська актриса. З 1922 року вона мала звання народна артистка УССР. Далі на chernigiv-trend.

Ранні роки

Марія була сьомою дитиною у своїй сім'ї. Її батько був збіднілим поміщиком і суддею повітового суду. В дитинстві вона співала в церковному хорі, який організував її батько. 

В 1874 році Марія закінчила приватний пансіон Ф. Осовської.

Дівчинка з ранніх років виступала на аматорських концертах. На професійній сцені вона зіграла Наталку Полтавку в 1882 році в Єлисаветграді. Успіх на сцені їй був забезпечений, оскільки вона має прекрасний меццо-сопрано. Вона працювала в багатьох великих групах. Садовський разом з Заньковецькою організував перший професійний стаціонарний український театр в Києві. Також жінка була головною в Народному театрі в Ніжині. Також була занята разом з Саксаганським в створенні Народного театру в Києві.

Розквіт її неперевершеного таланту відбувся в цій труппі. Вона працювала під керівництвом Кропивницького і потім в групі Садовського. А вже потім були гастролі по Москві і Санкт-Петербурзі.

1906 рік дівчина допомагала в створенні і відкриті українського стаціонарного театру. 

Заньковецька могла виконувати різноманітні образи і ролі. Особливо добре їй вдавалось показувати сильно люблячих і лагідних молодих жінок.

Марія могла виконувати різноманітні пісні в своєму широкому діапазоні. Вона була не тільки трагедійною акторкою, а й виконувала комедійні ролі.

Скоропадський признавав неймовірний талант Марії. Тому в 1918 році Рада міністрів назначила їй пожиттєву державну пенсію.

Померла Марія Заньковецька 4 жовтня 1934 року. Її поховали в Києві на Байковому кладовищі.

Фільмографія

н

Оскільки кінематограф тільки починав розвиватись, то Марія знялась лише в декількох фільмах-спектаклях.

Першим фільмом став фільм-спектакль “Наталка-Полтавка” 1911 років. В 1924 році був фільм “Остап Бандура”. 

По всій країні Марію Заньковецьку шанують і пам'ятають вже ціле століття. Так, у Львові її ім'ям названий Національний український музикально-драматичний театр. В Києві в Міському саду розташований пам'ятник актрисі. В багатьох містах є вулиці , названі її ім'ям.

В 1960 році створили меморіальний музей-квартиру в Києві. А от в рідному селищі лише через 4 роки.

Український письменник Іван Рябокляч свого часу написав п’єсу “Марія Заньковецька”.

В 2004 році Національний банк України випустив пам'ятну монету (2 гривні) на честь 150-річчя з дня народження відомої акторки.

Мабуть, якби ця жінка народилась трохи пізніше, то вона б здобула всесвітню любов і визнання. Адже за допомогою кінематографу багато акторів знайшли своє визнання не тільки на батьківщині, але й за кордоном.

7

 

Comments