Кобзарі, хто вони і яка їхня роль у формуванні українських історичних традицій? Кобзарі — це творці, хранителі та передавачі епічно, традиційної української пісні, а також казок, дум та переказів. Грали на кобзі, лірі чи бандурі, звідки пішла їхня інша назва — бандуристи і лірники. Кобзарями ставали колишні козаки, що не могли вже воювати (постраждалі від ворогів), а також інші люди з народу, які несли правду. Більше на chernigiv-trend.in.ua.
Чернігівські кобзарі
Чернігівщина була важливим регіоном, де кобзарство та лірництво активно поширювалося. Тут навіть існувала Чернігівська школа лірництва та кобзарства. З давніх часів Чернігівщина являлась історичним осередком кобзарства в Україні. Саме в цьому регіоні країни сформувалася музична мистецька школа, яку Г. Хоткевич вважав найстарішою та найповажнішою в Україні. Музичне приладдя, яким користувалися чернігівські музики мало чим різнилося від старосвітських бандур, але тримання кобзи було іншим, відмінними були і технічні можливості кобзарів. Все вкупі впливало на музичний акомпанемент, в цілому. Відомі кобзарі Чернігівщини — Терентій Пархоменко, Андрій Шут, А. Бешко, А. Гайденко, Іван Романенко, П. Братиця, Савка Панченко, О. Гребінь та багато інших. Величезний внесок у розвиток конструкції бандури зробили такі чернігівські майстри — О. Шльончик, М. Єщенко. Досить значний внесок зробив чернігівський кобзар Терентій Пархоменко у розвиток народного мистецтва України. Він народився та виріс на Чернігівській землі та тут творив. Такі представники народного мистецтва, як Т. Пархоменко, своїм великим умінням та працею, неповторним емоційним впливом на людей сприяли пробудженню національної свідомості народу України. Відтак, кобзарі Чернігівщини є самостійним явищем, дослідники завжди бачили в них носіїв самобутнього народного мистецтва, що дозволяє стверджувати про вагомий вплив чернігівської кобзарської традиції на становлення музичної культури нашої держави.
Кобзарство сучасності та Чернігівська бандурна школа у двадцять першому столітті
Прикладом виховання національної свідомості є довгорічна діяльність бандуристів, які живуть та творять на Чернігівщині. Процес передавання знань гри на бандурі дітям — це майбутнє, відновлення духовності та нації. Чернігівська музична школа #1 імені С. В. Вільконського працює над інноваційними змінами. Проєкт 2009-2010 року — це відкриття відділу кобзарського мистецтва. У музичному навчальному закладі навчається понад сімдесят учнів-бандуристів. Діти чернігівської музшколи по класу бандура, здобувають високі результати не тільки у навчанні, а також на конкурсних пориваннях. Чернігівські дитячі колективи стають лауреатами всеукраїнських та міжнародних зустрічей — це капела бандуристів “Надія” та ансамбль “Соколики”. Викладачі Чернігівського навчального закладу плекають кобзарське мистецтво та активно пропагують його серед молоді, також являються співорганізаторами та учасниками Всеукраїнського дитячо-юнацького фестивалю “Кобзарський майдан у Чернігові”. Також в Чернігові існує єдиний в Україні конкурс-огляд юних бандуристів “Кобзарська юнь України”. Влітку в Чернігові працює дитячий кобзарський майданчик на території Центрального парку культури та відпочинку. Ще з минулих часів кобзарі дотримувалися кобзарських законів, знали таємну мову. Багато кобзарів вміли грати не тільки на кобзі, також на бандурі та лірі. Мали спільні братерства, цехи, репертуар та звичаї з лірниками, саме тому їх часто порівнювали один з одним. Кобзарі самі заробляли собі на життя та прославляли Україну всюди. Кобзарство — мистецтво з душею, що є кодом нашої нації.
