Олександр Горілий: лікар, композитор та перший диригент симфонічного оркестру ім. М. Лисенка

Олександр Горілий – український композитор, диригент та педагог. Медик за освітою, але музикант за покликанням, він намагався поєднати ці дві професії у своєму житті, але бажання писати музику виявилося сильнішим. У цій статті, на сайті chernigiv-trend, ми розповімо про цю видатну людину та її внесок у національну культуру.

Лікар за фахом, музикант за покликанням

Олександр Горілий народився у 1863 р. у с. Малі Щербиничі, Чернігівської губернії. В наш час це село знаходиться на території брянської обл. російської федерації. Сім’я Горілих вважалася заможною, з міцним господарством, тому на відміну від інших селянських дітей у Сашка була можливість здобути гідну освіту.

Олександра віддали до Новгород-Сіверської чоловічої гімназії, закінчивши яку він поїхав до Москви. Його батьки мріяли, щоб він став лікарем, що, мало, у їхньому розумінні, забезпечити безбідне життя.

Виконуючи батьківську волю, Сашко вступив на медичний факультет Московського університету, а паралельно для душі — до Московської консерваторії, яку закінчив у 1890 р. за класом гобоя та гармонії.

Коли музика перемагає медицину

Після закінчення університету, отримавши медичний диплом, Олександр повертається в Україну, на батьківщину, та влаштовується працювати фельдшером до Чернігівського духовного училища. А весь вільний час присвячує створенню музики та вивчення диригентської справи.

Врешті-решт старанні заняття композицією дають результат, і на початку 1897 р. Олександр Горілий дає свій дебютний концерт, на якому прозвучала його перша симфонія, а також уривки з опери “Вій” та інші музичні твори.

Ця прем’єра стала переломним етапом у житті Олександра Горілого. Молодий чоловік повірив в себе та остаточно вирішив стати професійним музикантом. Все його подальше життя було так чи інакше пов’язане з музикою. За наступні 15 років Горілий написав оперу “Вій” та оперету “Хороші сусіди”, кілька симфоній, хори, романси, тріо для фортепіано.

Викладацька діяльність та гастролі

У 1893 р. Олександр Леонтійович очолює музичне училище в Астрахані, яке знаходилося під опікою Російського музичного товариства, і одночасно гастролює містами імперії та Європи. Його концерти успішно проходять у Санкт-Петербурзі, Києві, Празі, Москві.

У 1905 р. керівництво російського музичного товариства направляє Горілого до Саратова, де він протягом декількох років очолює філію цієї організації. За час перебування у Саратові Олександр Горілий пише багато духовної музики. Зокрема, цикл піснеспівів літургії Іоанна Золотоуста, який видає 1910 р., під назвою “Спів на Божественній літургії”.

У 1912 р. композитор переїжджає до Санкт-Петербурга, де працює викладачем у Петербурзькому музичному інституті, в оркестровому класі. У цей період життя він пише та публікує твір для хору “Світло тихе”, і несподівано для багатьох повертається до медичної діяльності — вивчає психотерапію та займається лікуванням алкоголізму.

Перший диригент симфонічного оркестру

У 1916 р. Олександр Леонтійович отримує пропозицію – зайнятися створенням Першого республіканського симфонічного оркестру ім. М. Лисенко в Україні й переїжджає з Петербурга до Києва.

Робота над цим проєктом зайняла близько двох років. Оркестр було сформовано 25 жовтня 1918 р. А його створення закріпили державним документом – Постановою Ради Міністрів Української держави та затвердженням гетьмана України Павла Скоропадського. Олександр Горілий був призначений його диригентом і офіційно залишався на цій посаді до 1937 року.

Зазначимо, що в останні роки життя Олександр Леонтійович не писав музики, відійшов від творчої діяльності та повернувся до медичної практики.

У 1937 р. він став однією з численних жертв “великого терору” 1937-38 рр., був заарештований за хибним звинуваченням у шпигунстві та репресований. Подальша доля талановитого композитора не відома, але, вочевидь сумна, його або розстріляли, або заслали до таборів, де він і загинув.

Comments

.,.,.,.